Психологія творчості

Материалы » Психологія творчості

В історію психології Анрі Бергсон увійшов як інтуїтивіст. У центрі його уваги — проблема інтуїції, яку він протиставляє розуму, інтелекту. Для розуму, на його думку, є характерним механіцизм, він спроможний об­слуговувати лише дію. Інтелект пізнає не самі речі, а лише їхні відношення, здатні привернути його увагу з огляду на можливі практичні дії. Інша спра­ва — інтуїція. Вона покликана спрямовувати інтелект, переносити увагу від одного до іншого, змінювати напрям аналізування. Інтуїція складає сутність людського духу і самого життя, в її основі лежать творчі потенції людини.

Зигмунд Фрейд у своїх дослідженнях художньої та моральної творчості користувався психоаналітичним методом, спираючись на ідею Едипового комплексу, в якому вбачав витоки релігії, моралі, мистецтва та суспільства загалом. Таким чином, за Фрейдом, в основі всіх видів творчості лежить Едипів комплекс, який сформувався у дитини до п'яти років. Механізмами його розвитку є сублімація та компенсація. Комплекс представлений у вигляді несвідомих потягів і задоволення їх, наприклад, засобами фантазії. Художник перетворює ці потяги у таку форму, в якій вони перестають бути асоціальними. На цьому базується й механізм впливу художніх творів, тобто вони знімають асоціальність несвідомих потягів людини, знімають напругу конфліктної ситуації у психіці людини, підтримують психічну рівновагу.

Перед тим панувала думка, що творчість у своїх найістотніших рисах повинна вивчатись, як правило, на рівні високих взірців методом наукової абстракції. Корінне зрушення в психології творчості мало під собою ту підвалину, що творчість є властивістю звичайної, нормальної людини, і структура цієї діяльності принципово однакова на всіх рівнях обдарованості. Першочергове завдання полягало в тому, щоб винайти методи об'єктивного вивчення творчості, використовуючи при цьому також кількісний аналіз.

Серед психологів існує думка, що саме творчий процес є центральною ланкою в усій психології творчості. Однак теорії, що досі були запро­поновані психологами або іншими вченими, які цікавились аналізом творчої діяльності, не розкривають її справжню процесуальність, а дають досить штучно й механістично пов'язані один з одним етапи. Якась своєрідна сте­реотипність думки примушує дослідників повторювати аж до наших днів включно досить прагматичну і малопсихологічну чотиристадійну теорію, запропоновану Г.Воллесом у 1926р.

Понятие и классификация виктимности
Виктимность, по мнению одного из авторов исследователей советского периода бывшего Союза Л.В. Франка, - это "повышенная способность человека" в силу его социальной роли и ряда физических и духовных качеств при определенных обстоятельствах "становиться потерпевшим". В.П. Полубинский, развивая мысль Л.В. Франка, предл ...

Практические рекомендации для родителей по выбору стиля воспитания и уменьшения агрессии ребенка с СДВГ
Как мы уже упоминали, к таким детям стоит относиться с особым вниманием. Главный упор сделать следует на “выплеск” энергии ребенка, без ущерба чьих либо интересов – лучше всего выделить ему место дома с различными приспособлениями для активного отдыха. Как можно чаще выходить на прогулку, объясняя ему попутно технику безопасности. Так ...

Критика З. Фрейда. Гений З. Фрейда
За что критиковали З. Фрейда? Повторим, что его психоанализ исходит из того, что события, приносящие травму, аффективные переживания, не исполнившиеся желания, не исчезают из психики, а вытесняются в область бессознательного, где продолжают активно влиять на психическую жизнь, часто в скрытой форме в виде невротических симптомов. Эти не ...

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.solidpsyholog.ru