Психологія творчості
В історію психології Анрі Бергсон увійшов як інтуїтивіст. У центрі його уваги — проблема інтуїції, яку він протиставляє розуму, інтелекту. Для розуму, на його думку, є характерним механіцизм, він спроможний обслуговувати лише дію. Інтелект пізнає не самі речі, а лише їхні відношення, здатні привернути його увагу з огляду на можливі практичні дії. Інша справа — інтуїція. Вона покликана спрямовувати інтелект, переносити увагу від одного до іншого, змінювати напрям аналізування. Інтуїція складає сутність людського духу і самого життя, в її основі лежать творчі потенції людини.
Зигмунд Фрейд у своїх дослідженнях художньої та моральної творчості користувався психоаналітичним методом, спираючись на ідею Едипового комплексу, в якому вбачав витоки релігії, моралі, мистецтва та суспільства загалом. Таким чином, за Фрейдом, в основі всіх видів творчості лежить Едипів комплекс, який сформувався у дитини до п'яти років. Механізмами його розвитку є сублімація та компенсація. Комплекс представлений у вигляді несвідомих потягів і задоволення їх, наприклад, засобами фантазії. Художник перетворює ці потяги у таку форму, в якій вони перестають бути асоціальними. На цьому базується й механізм впливу художніх творів, тобто вони знімають асоціальність несвідомих потягів людини, знімають напругу конфліктної ситуації у психіці людини, підтримують психічну рівновагу.
Перед тим панувала думка, що творчість у своїх найістотніших рисах повинна вивчатись, як правило, на рівні високих взірців методом наукової абстракції. Корінне зрушення в психології творчості мало під собою ту підвалину, що творчість є властивістю звичайної, нормальної людини, і структура цієї діяльності принципово однакова на всіх рівнях обдарованості. Першочергове завдання полягало в тому, щоб винайти методи об'єктивного вивчення творчості, використовуючи при цьому також кількісний аналіз.
Серед психологів існує думка, що саме творчий процес є центральною ланкою в усій психології творчості. Однак теорії, що досі були запропоновані психологами або іншими вченими, які цікавились аналізом творчої діяльності, не розкривають її справжню процесуальність, а дають досить штучно й механістично пов'язані один з одним етапи. Якась своєрідна стереотипність думки примушує дослідників повторювати аж до наших днів включно досить прагматичну і малопсихологічну чотиристадійну теорію, запропоновану Г.Воллесом у 1926р.
Адекватные и патологические реакции на экстремальные ситуации
При воздействии стресс-факторов экстремальной ситуации большинство современных исследователей выделяют два вида реакций человека: адекватные и патологические. Основным содержанием адекватных форм реакции являются специфические реакции организма, направленные на устранение или преодоление влияния экстремальных факторов или поддержание не ...
Карьера как объект
психологического исследования. Понятие
карьеры
Карьера - это субъективно осознанные собственные суждения работника о своем трудовом будущем, ожидаемые пути самовыражения и удовлетворения трудом. Это поступательное продвижение по служебной лестнице, изменение навыков, способностей, квалификационных возможностей и размеров вознаграждения, связанных с деятельностью работника. Жизнь чел ...
Сексуальное развитие. Сексуальное поведение подростков
Так как девочки опережают в своем развитии мальчиков, у них очень мало общих интересов. Пробуждающийся интерес к противоположному полу может настораживать их и пугать.
В этих условиях дружба со сверстниками может приобретать некоторую сексуальную окраску. Порой неосознанно дружеские объятия и прикосновения превращаются в сексуальные ла ...