Усім видам уваги притаманні такі властивості. Стійкість-тривале спрямування уваги на певний об'єкт. Ця властивість є однією з умов завершення будь-якої справи, і навпаки: часте відволікання уваги заважає доведенню розпочатої роботи до кінця. Тому треба виділити і усвідомити чинники, які впливають на стійкість уваги. Це насамперед розу­міння людиною важливості її роботи; уміння знаходити у своїй діяльності нові боки; нові шляхи розв'язання задач; це такі якості особистості, як праць­овитість, допитливість, сформоване і розвинуте почуття обов'язку.

Відволікання уваги— це мимовільне переміщення уваги з одного об'єкта на інший. Воно виникає під час дії сторонніх подразників на людину, зайня­ту в цей момент якоюсь діяльністю. Відволікання може бути зовнішнім і внутрішнім. Зовнішнє відволікання виникає під виливом зовнішніх подразників, за цих обставин довільна увага стає мимовільною. Внутрішнє відволікання виникає під виливом пережи­вань, сторонніх емоцій, через відсутність інтересу і гіпервідповідальності.

Неуважністю нерідко називають і швидку виснажуваність уваги, як на­слідок хвороби, перевтоми. У хворобливих і ослаблених дітей подібний варі­ант неуважності зустрічається досить часто. Такі діти можуть непогано пра­цювати на початку уроку чи навчального дня, але незабаром утомлюються, і увага слабшає. Нині спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей, які мають різні відхилення стану здоров'я і хронічні захворювання та, відпо­відно, порушення уваги.

Інертність уваги —мала рухливість уваги, патологічна її фіксація на обмеженому колі уявлень і думок. У дитячому віці дуже часто помічається неуважність. Неуважність вима­гає корекції, якщо перераховані нижче ознаки спостерігаються в дитини про­тягом шести і більше місяців: невміння зосередитися на деталях, помилки через неуважність; нездатність утримувати увагу і вслухатися в звернену до нього мову; часте відволікання на сторонні подразники; безпорадність у доведенні завдання до кінця; негативне ставлення до завдань, які потребують напруги, забудьку­ватість (дитина не здатна утримати в пам'яті інструкцію до завдання упро­довж його виконання); втрата предметів, необхідних для виконання завдання.

Диагностика межличностных отношений в классе. Психологическая структура школьного класса
В психологии малой группы принято выделять две основные структуры отношений в коллективе формальную (официальную) и неформальную (неофициальную). Формальная структура представляет собой соотношение позиций членов группы друг относительно друга, заданное извне, не зависящее от членов, данной конкретной группы и примерно одинаковое для вс ...

Выводы по теоретической части
По результатам теоретического исследования можно сделать следующие выводы: 1. Творческие способности, с одной стороны, одаренность и талант, гениальность с другой, выделяются как бы по разным основаниям, но вместе с тем все они проявляются в успешности деятельности. Качество творческих способностей определяется той деятельностью, услов ...

Стратегии выработки группового решения
Существо принятия решения в группе заключается в переходе от индивидуальных решений, принимаемых каждым ее членом, к коллективным, выражающим точку зрения группы в целом. Можно выделить несколько типов подобного перехода, так называемых стратегий выработки группового решения. В первую очередь это стратегия простого большинства, т. е. пр ...