Усім видам уваги притаманні такі властивості. Стійкість-тривале спрямування уваги на певний об'єкт. Ця властивість є однією з умов завершення будь-якої справи, і навпаки: часте відволікання уваги заважає доведенню розпочатої роботи до кінця. Тому треба виділити і усвідомити чинники, які впливають на стійкість уваги. Це насамперед розу­міння людиною важливості її роботи; уміння знаходити у своїй діяльності нові боки; нові шляхи розв'язання задач; це такі якості особистості, як праць­овитість, допитливість, сформоване і розвинуте почуття обов'язку.

Відволікання уваги— це мимовільне переміщення уваги з одного об'єкта на інший. Воно виникає під час дії сторонніх подразників на людину, зайня­ту в цей момент якоюсь діяльністю. Відволікання може бути зовнішнім і внутрішнім. Зовнішнє відволікання виникає під виливом зовнішніх подразників, за цих обставин довільна увага стає мимовільною. Внутрішнє відволікання виникає під виливом пережи­вань, сторонніх емоцій, через відсутність інтересу і гіпервідповідальності.

Неуважністю нерідко називають і швидку виснажуваність уваги, як на­слідок хвороби, перевтоми. У хворобливих і ослаблених дітей подібний варі­ант неуважності зустрічається досить часто. Такі діти можуть непогано пра­цювати на початку уроку чи навчального дня, але незабаром утомлюються, і увага слабшає. Нині спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей, які мають різні відхилення стану здоров'я і хронічні захворювання та, відпо­відно, порушення уваги.

Інертність уваги —мала рухливість уваги, патологічна її фіксація на обмеженому колі уявлень і думок. У дитячому віці дуже часто помічається неуважність. Неуважність вима­гає корекції, якщо перераховані нижче ознаки спостерігаються в дитини про­тягом шести і більше місяців: невміння зосередитися на деталях, помилки через неуважність; нездатність утримувати увагу і вслухатися в звернену до нього мову; часте відволікання на сторонні подразники; безпорадність у доведенні завдання до кінця; негативне ставлення до завдань, які потребують напруги, забудьку­ватість (дитина не здатна утримати в пам'яті інструкцію до завдання упро­довж його виконання); втрата предметів, необхідних для виконання завдання.

Исследования индивидуальных различий. Основные исследования по формированию индивидуальности
Темперамент (от лат.— соразмерность) — это совокупность черт личности (индивидуальности), характеризующих ее двигательную, эмоциональную и речевую активности[7,20]. По теории И. П. Павлова, предпочтительными темперамента­ми для успешности деятельности являются темперамент сангви­ника и флегматика. Менее приспособлен к жизни темперамент ...

Исследования отечественной школы
Целью ряда экспериментальных исследований Критской В.П., Мелешко Т.К. и Полякова Ю.Ф., реализовывавших направление синдромального психопатологического подхода к изучению шизофрении, был поиск закономерностей психопатологических нарушений, лежащих в основе негативных проявлений шизофренического дефекта. Причиной такого выбора было предст ...

Рекомендации
В результате проведённого нами исследования мы подтвердили гипотезу о том, что: · Подростки чаще всего конфликтуют с родителями по поводу экономических взаимоотношений внутри семьи; · Проанализировав, полученные данные мы пришли к выводу, что родители в недостаточной степени доверяют своим детям, что проявляется в чрезмерном контроле, ...