Усім видам уваги притаманні такі властивості. Стійкість-тривале спрямування уваги на певний об'єкт. Ця властивість є однією з умов завершення будь-якої справи, і навпаки: часте відволікання уваги заважає доведенню розпочатої роботи до кінця. Тому треба виділити і усвідомити чинники, які впливають на стійкість уваги. Це насамперед розу­міння людиною важливості її роботи; уміння знаходити у своїй діяльності нові боки; нові шляхи розв'язання задач; це такі якості особистості, як праць­овитість, допитливість, сформоване і розвинуте почуття обов'язку.

Відволікання уваги— це мимовільне переміщення уваги з одного об'єкта на інший. Воно виникає під час дії сторонніх подразників на людину, зайня­ту в цей момент якоюсь діяльністю. Відволікання може бути зовнішнім і внутрішнім. Зовнішнє відволікання виникає під виливом зовнішніх подразників, за цих обставин довільна увага стає мимовільною. Внутрішнє відволікання виникає під виливом пережи­вань, сторонніх емоцій, через відсутність інтересу і гіпервідповідальності.

Неуважністю нерідко називають і швидку виснажуваність уваги, як на­слідок хвороби, перевтоми. У хворобливих і ослаблених дітей подібний варі­ант неуважності зустрічається досить часто. Такі діти можуть непогано пра­цювати на початку уроку чи навчального дня, але незабаром утомлюються, і увага слабшає. Нині спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей, які мають різні відхилення стану здоров'я і хронічні захворювання та, відпо­відно, порушення уваги.

Інертність уваги —мала рухливість уваги, патологічна її фіксація на обмеженому колі уявлень і думок. У дитячому віці дуже часто помічається неуважність. Неуважність вима­гає корекції, якщо перераховані нижче ознаки спостерігаються в дитини про­тягом шести і більше місяців: невміння зосередитися на деталях, помилки через неуважність; нездатність утримувати увагу і вслухатися в звернену до нього мову; часте відволікання на сторонні подразники; безпорадність у доведенні завдання до кінця; негативне ставлення до завдань, які потребують напруги, забудьку­ватість (дитина не здатна утримати в пам'яті інструкцію до завдання упро­довж його виконання); втрата предметів, необхідних для виконання завдання.

Развитие памяти. Мнемоника.
Объем как общих знаний в мире, так и по отдельным направлениям, специльностям возрос за последнее столетие в несколько, а то и десятки раз. При этом этот объем постоянно увеличивается, пополняясь все большим количеством новой информации. Поэтому развитие памяти, совершенствование процессов запоминания, сохранения и воспроизведения инфор ...

Межличностные отношения как психолого- педагогическая проблема. Особенности межличностных отношений детей с сохранным слухом и интеллектом
Проблема межличностных отношений относится к области социально-психологического знания. Социальная психология-наука, изучающая «психические явления, которые возникают в процессе взаимодействия людей в различных организованных и неорганизованных общественных группах»[36]. Центром внимания социальной психологии стала так называемая «мала ...

Деятельность
Понятие «деятельность» наряду с такими понятиями, как «сознание», «личность», «общение», является основополагающим в психологии. Введение категории деятельности в психологическую науку изменило представление о психическом как специфическом явлении, имеющем статус эпифеномена (сопутствующего, побочного явления). Анализ деятельности и осо ...