Усім видам уваги притаманні такі властивості. Стійкість-тривале спрямування уваги на певний об'єкт. Ця властивість є однією з умов завершення будь-якої справи, і навпаки: часте відволікання уваги заважає доведенню розпочатої роботи до кінця. Тому треба виділити і усвідомити чинники, які впливають на стійкість уваги. Це насамперед розу­міння людиною важливості її роботи; уміння знаходити у своїй діяльності нові боки; нові шляхи розв'язання задач; це такі якості особистості, як праць­овитість, допитливість, сформоване і розвинуте почуття обов'язку.

Відволікання уваги— це мимовільне переміщення уваги з одного об'єкта на інший. Воно виникає під час дії сторонніх подразників на людину, зайня­ту в цей момент якоюсь діяльністю. Відволікання може бути зовнішнім і внутрішнім. Зовнішнє відволікання виникає під виливом зовнішніх подразників, за цих обставин довільна увага стає мимовільною. Внутрішнє відволікання виникає під виливом пережи­вань, сторонніх емоцій, через відсутність інтересу і гіпервідповідальності.

Неуважністю нерідко називають і швидку виснажуваність уваги, як на­слідок хвороби, перевтоми. У хворобливих і ослаблених дітей подібний варі­ант неуважності зустрічається досить часто. Такі діти можуть непогано пра­цювати на початку уроку чи навчального дня, але незабаром утомлюються, і увага слабшає. Нині спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей, які мають різні відхилення стану здоров'я і хронічні захворювання та, відпо­відно, порушення уваги.

Інертність уваги —мала рухливість уваги, патологічна її фіксація на обмеженому колі уявлень і думок. У дитячому віці дуже часто помічається неуважність. Неуважність вима­гає корекції, якщо перераховані нижче ознаки спостерігаються в дитини про­тягом шести і більше місяців: невміння зосередитися на деталях, помилки через неуважність; нездатність утримувати увагу і вслухатися в звернену до нього мову; часте відволікання на сторонні подразники; безпорадність у доведенні завдання до кінця; негативне ставлення до завдань, які потребують напруги, забудьку­ватість (дитина не здатна утримати в пам'яті інструкцію до завдання упро­довж його виконання); втрата предметів, необхідних для виконання завдання.

Проблемы психологии.
Психология изучает психику как на уровне животных, так и на уровне человека. Однако важнейший предмет психологии - изучение психики человека и её высшей, специфически человеческой формы - сознания. Развитие трудовой деятельности и основанных на труде общения людей и языка необходимо породило новую форму психического отражения - сознание ...

Приемы и упражения для развития памяти, облегчения процессов запоминания.
Рассмотрим некоторые приемы и упражения для развития памяти, облегчения запоминания. 1. Образование смысловых фраз из начальных букв запоминаемой информации (“Каждый охотник желает знать, где сидит фазан” — о последовательности цветов в спектре: красный, оранжевый и т. д.). 2. Ритмизация — перевод информации в стихи, песенки, в строки ...

История учения о стрессе
Формирование концепции стресса нашло свое отражение в целом ряде его теорий и моделей, существенно различающихся между собой и в то же время в чем-то друг друга дополняющих и развивающих. Следует заметить, что понятия «теория» и «модель» используются авторами относительно свободно, без необходимой дифференциации в содержании, что, по-с ...