Усім видам уваги притаманні такі властивості. Стійкість-тривале спрямування уваги на певний об'єкт. Ця властивість є однією з умов завершення будь-якої справи, і навпаки: часте відволікання уваги заважає доведенню розпочатої роботи до кінця. Тому треба виділити і усвідомити чинники, які впливають на стійкість уваги. Це насамперед розу­міння людиною важливості її роботи; уміння знаходити у своїй діяльності нові боки; нові шляхи розв'язання задач; це такі якості особистості, як праць­овитість, допитливість, сформоване і розвинуте почуття обов'язку.

Відволікання уваги— це мимовільне переміщення уваги з одного об'єкта на інший. Воно виникає під час дії сторонніх подразників на людину, зайня­ту в цей момент якоюсь діяльністю. Відволікання може бути зовнішнім і внутрішнім. Зовнішнє відволікання виникає під виливом зовнішніх подразників, за цих обставин довільна увага стає мимовільною. Внутрішнє відволікання виникає під виливом пережи­вань, сторонніх емоцій, через відсутність інтересу і гіпервідповідальності.

Неуважністю нерідко називають і швидку виснажуваність уваги, як на­слідок хвороби, перевтоми. У хворобливих і ослаблених дітей подібний варі­ант неуважності зустрічається досить часто. Такі діти можуть непогано пра­цювати на початку уроку чи навчального дня, але незабаром утомлюються, і увага слабшає. Нині спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей, які мають різні відхилення стану здоров'я і хронічні захворювання та, відпо­відно, порушення уваги.

Інертність уваги —мала рухливість уваги, патологічна її фіксація на обмеженому колі уявлень і думок. У дитячому віці дуже часто помічається неуважність. Неуважність вима­гає корекції, якщо перераховані нижче ознаки спостерігаються в дитини про­тягом шести і більше місяців: невміння зосередитися на деталях, помилки через неуважність; нездатність утримувати увагу і вслухатися в звернену до нього мову; часте відволікання на сторонні подразники; безпорадність у доведенні завдання до кінця; негативне ставлення до завдань, які потребують напруги, забудьку­ватість (дитина не здатна утримати в пам'яті інструкцію до завдання упро­довж його виконання); втрата предметів, необхідних для виконання завдання.

Психологические методы коррекции эмоциональных нарушений в дошкольном возрасте
Психологическая коррекция эмоциональных нарушений у детей – это хорошо организованная система психологических воздействий. В основном она направлена на смягчение эмоционального дискомфорта у детей, повышение их активности и самостоятельности, устранение вторичных личностных реакций, обусловленных эмоциональными нарушениями, таких как аг ...

Личностное развитие детей-инвалидов с нарушением зрения. Особенности развития детей-инвалидов при нарушениях зрения
«Инвалид» - любое лицо, которое не может самостоятельно обеспечить полностью или частично потребности нормальной личной и / или социальной жизни в силу недостатка, будь то врожденного или приобретенного, его или ее физических или умственных возможностей К категории детей–инвалидов относятся дети, имеющие «значительные ограничения жизне ...

Четвертый этап: анализ полученных результатов
Как проявляется в детстве цель? Через склонности и пристрастия. Ребенок тянется к какому-то определенному делу, а когда натолкнется на него, увлечен так, что за уши не оттянешь. Это дело становится его любовью – и страстью и радостью одновременно. Но в какой-то момент у ребенка может что-то не получиться. Как результат – приходит разоча ...