Усім видам уваги притаманні такі властивості. Стійкість-тривале спрямування уваги на певний об'єкт. Ця властивість є однією з умов завершення будь-якої справи, і навпаки: часте відволікання уваги заважає доведенню розпочатої роботи до кінця. Тому треба виділити і усвідомити чинники, які впливають на стійкість уваги. Це насамперед розу­міння людиною важливості її роботи; уміння знаходити у своїй діяльності нові боки; нові шляхи розв'язання задач; це такі якості особистості, як праць­овитість, допитливість, сформоване і розвинуте почуття обов'язку.

Відволікання уваги— це мимовільне переміщення уваги з одного об'єкта на інший. Воно виникає під час дії сторонніх подразників на людину, зайня­ту в цей момент якоюсь діяльністю. Відволікання може бути зовнішнім і внутрішнім. Зовнішнє відволікання виникає під виливом зовнішніх подразників, за цих обставин довільна увага стає мимовільною. Внутрішнє відволікання виникає під виливом пережи­вань, сторонніх емоцій, через відсутність інтересу і гіпервідповідальності.

Неуважністю нерідко називають і швидку виснажуваність уваги, як на­слідок хвороби, перевтоми. У хворобливих і ослаблених дітей подібний варі­ант неуважності зустрічається досить часто. Такі діти можуть непогано пра­цювати на початку уроку чи навчального дня, але незабаром утомлюються, і увага слабшає. Нині спостерігається тенденція до збільшення кількості дітей, які мають різні відхилення стану здоров'я і хронічні захворювання та, відпо­відно, порушення уваги.

Інертність уваги —мала рухливість уваги, патологічна її фіксація на обмеженому колі уявлень і думок. У дитячому віці дуже часто помічається неуважність. Неуважність вима­гає корекції, якщо перераховані нижче ознаки спостерігаються в дитини про­тягом шести і більше місяців: невміння зосередитися на деталях, помилки через неуважність; нездатність утримувати увагу і вслухатися в звернену до нього мову; часте відволікання на сторонні подразники; безпорадність у доведенні завдання до кінця; негативне ставлення до завдань, які потребують напруги, забудьку­ватість (дитина не здатна утримати в пам'яті інструкцію до завдання упро­довж його виконання); втрата предметів, необхідних для виконання завдання.

Использование методов диагностики индивидуальности для успешной трудовой деятельности человека
Использование конкретных методов психодиагностики для решения задач определения профессиональной пригодности должно основываться на данных об особенностях требований к личности и знаниях о диагностической (прогностической) ценности методик изучения, на оценке профессионально важных качеств личности. Опыт разработки системы профес­сионал ...

Стиль руководства
Стиль руководства можно рассматривать как частную форму стиля вообще. Учение о стилях в психологии относительно молодое, поэтому не существует общепринятого определения стиля (А.В. Либин, 1998). Самое общее определение стиля делает акцент на способе взаимодействия личности с миром - как предметным, так и социальным. Можно связать стиль ...

Виды конфликтов
Помимо выявления общих свойств и функций конфликтов в конфликтологических исследованиях и на практике всегда повышенное внимание уделялось определению вида. 1. Внутриличностный конфликт. Он проявляется на единичном уровне, у конкретной личности. Он представляет собой столкновение примерно равных по силе, но противоположно направленных ...